Методичні рекомендації музейна справа в закладах освіти (третє видання, доповнене) - страница 8

^ ВИКОРИСТАННЯ МАТЕРІАЛІВ КРАЄЗНАВЧИХ МУЗЕЇВ

Збираючи, вивчаючи, систематизуючи і пропагуючи регіональні пам’ятки історії, природні і мистецькі колекції, краєзнавчі музеї реалізують міжпредметні зв’язки у навчально-виховному процесі.

Тематична структура експозиції шкільного краєзнавчого музею має багато спільного з тематикою програм навчальних предметів: природознавства, фізичної географії, ботаніки, зоології, і, особливо, історії. При цьому програми передбачають вивчення природи та історії рідного краю на уроці, під час практичних занять, у позаурочний час, колективно і самостійно. Це створює сприятливі умови для активної і систематичної участі в роботі краєзнавчого музею майже кожного дня, а головне, дає змогу широко використовувати матеріали краєзнавчого музею в навчально-виховному процесі.

Так, наприклад, стає доцільним проведення в краєзнавчому музеї уроків з курсу “Історія Полтавщини”: саме вивчаючи місцевий історичний матеріал, учні краще розуміють, про які події, факти йдеться в підручниках.

Існує чимало методичних прийомів, видів і форм навчальної роботи, під час якої використовують матеріали шкільних музеїв. Серед них – заняття, що проводяться безпосередньо у музеї (екскурсія по експозиції, урок і самостійна робота учнів в експозиції і фондах), заняття поза музеєм – у класі, навчальному кабінеті з демонструванням окремих музейних колекцій, експонатів. У шкільних музеях найпоширеніша форма роботи – екскурсія по експозиції.

Розрізняють оглядові і тематичні екскурсії. Оглядова екскурсія передбачає загальне ознайомлення з експозицією музею, тематична – з музейними матеріалами, що висвітлюють певну тему. Тематика екскурсій визначається профілем музею, змістом його експозиції і, залежно від мети, може бути надзвичайно різноманітною.

Екскурсійна робота в шкільному музеї має деякі специфічні риси. Керівники музеїв при закладах освіти докладають чимало зусиль для організації екскурсійної роботи, бо саме екскурсія підсумовує працю всього колективу, який створив музей, продовжує працювати над удосконаленням його експозиції. Тому така важлива роль екскурсовода у музеї. І підготовка учнів-екскурсоводів заслуговує особливої уваги.

Як показує досвід, найкращими екскурсоводами стають, як правило, ті учні, які беруть активну участь у комплектуванні фондів, побудові експозиції.

По-перше, слід визначити скільки для даного музею потрібно екскурсоводів. Керівник музею або розподіляє між майбутніми екскурсоводами теми екскурсій, або може дати дітям змогу вибрати ту тему, яка кожному з них буде найцікавішою, найближчою. Важливо ознайомити учнів з методикою складання тексту екскурсії, допомогти з’ясувати її мету. Час екскурсії визначається не тільки змістом теми, а й здатністю слухачів активно сприймати розповідь. Для учнів початкових класів проводять екскурсію 15-20 хв, середніх класів – 30-40 хв, старших класів – 45-60 хв. Тому основний текст розповіді повинен бути розрахований на старшокласників. Але у ньому слід позначити необхідні скорочення на випадок екскурсії для учнів різних класів.

Тексти екскурсій учні мають готувати самі. Спочатку вони вивчають відповідно до теми загальну, згодом спеціальну літературу, чітко визначають коло експонатів, про які розповідатимуть, ознайомлюються з їх історією. Екскурсовод повинен знати про експонат усе: його точну назву, що він собою являє, призначення, про що свідчить, як потрапив до музею, в якому зв’язку перебуває з іншими експонатами. Знання останнього потрібне для того, щоб перехід від одного до іншого був логічним.

Керівник музею ознайомлює учнів з деякими загальноприйнятими правилами ведення екскурсії:

- екскурсовод стоїть обличчям до групи, не загороджуючи експонати; у разі потреби він повертається до стендів і указкою показує ті експонати, про які розповідає;

- розповідати слід не дуже швидко, щоб дати змогу слухачам оглянути експонати;

- екскурсовод має право прочитати текст цитати, документа, вміщених в експозицію;

- екскурсовод повинен бути охайно одягнутий, говорити голосно і зрозуміло.

Основні показники високоякісної екскурсії – знання матеріалу, чіткий його добір, послідовність, емоційність і образність викладу, органічний зв’язок розповіді з показом експонатів, переконливість розповіді, контакт із слухачами. Використовуючи різноманітні методи і прийоми проведення екскурсій, учні повинні виробити свій індивідуальний стиль. Одні можуть побудувати її так, що експонати будуть своєрідною ілюстрацією до їхньої розповіді, інші ж приведуть екскурсантів від експоната, історичного факту до теоретичного узагальнення.

Підготовка і проведення екскурсії вимагають від учнів серйозного ставлення, мобілізації багатьох знань, вмінь, навичок, творчого піднесення. Систематична робота педагогічного колективу з юними екскурсоводами розширює і поглиблює знання учнів, формує вміння самостійно орієнтуватись у потоці політичної та наукової інформації, працювати з першоджерелами, опановувати методику екскурсійної роботи. Керівник музею повинен надавати допомогу кожному учневі. Форми роботи з юними екскурсоводами можуть бути колективні та індивідуальні. Це – бесіди, обговорення доповідей і рефератів, текстів екскурсій і їх прослуховування. Під час попереднього прослуховування учня-екскурсовода звертають увагу на логіку викладу змісту його розповіді, дикцію, вміння підкреслити головне, робити висновки.

І все-таки не слід обмежувати тільки екскурсіями масово-освітню діяльність шкільного музею. Важливе значення мають навчальні і виховні можливості уроку-екскурсії в експозиції краєзнавчого музею з окремих тем, передбачених програмами.

Багаті матеріали краєзнавчого музею можуть бути використані під час написання науково-дослідних робіт Малої академії наук. І навпаки: нові матеріали, самостійно зібрані юним науковцем, які будуть представляти цінність для музею, можуть поповнити його експозицію.

Краєзнавчий музей, створений при закладі освіти, є окрасою навчального закладу, предметом гордості учнівського і педагогічного колективів, які організували його діяльність. Зазвичай, гостей школи завжди запрошують оглянути музей, оцінити його роботу. І іноді це стає показником того, наскільки ефективно у навчальному закладі ведуться виховна і навчальна роботи.

У більшості шкіл музеї стають осередком проведення масових заходів, різних зібрань, зустрічей, і не тільки для учнів школи, й навіть мешканців села чи мікрорайону міста.


3650476656249674.html
3650591182791102.html
3650693987982944.html
3650762865911449.html
3650965434143148.html